Тема. І.Я.Франко. Збірка поезій “Зів’яле листя”. Мотиви туги і страждань, породжені складними
суспільними та особистими обставинами
Мета: розкрити світ почуттів і пристрастей,
створений поетичним словом великого майстра на основі поезій “Чого являєшся
мені у сні?”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?”, “Декадент”; творчо
осмислити й відтворити події, що відбувалися в житті І. Франка; розвивати
вміння учнів досліджувати художні особливості творів; виховувати інтерес до поетичної творчості
поета; чистоту й благородство почуттів; збудити бажання краще пізнати глибинний зміст ліричних творів І. Франка.
Тип: урок аналізу
художнього твору
Обладнання: презентація до уроку, літературознавчий
словник.
Хід уроку:
Любов – це кара, це сумна в’язниця,
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорока
Бог від якої заховав ключі.
П. Сорока
1. Мотивація
навчальної діяльності
«Який довершений
витвір – людина...» - проголошує В. Шекспір словами свого героя Гамлета. Ми,
люди, багатогранні і різноманітні. Чи могли б ви однозначно відповісти на
питання: «Хто я?» (Відповіді учнів). А що б ви відповіли на питання: «Хто такий
Іван Франко?» (Відповіді учнів).
Іван Франко –
митець титанічної праці. Видані 50 томів є лише половиною його творчого
доробку. А масштаби інтересів, творчих шукань, ідейно-естетичних відкраттів
просто вражають. Щоб відповісти на питання: «Хто є Франко?», треба вивчити
кожну сторінку його життєвої книги. Ви вже знаєте І. Франка як Великого
Каменяра, вічного революціонера, українського Мойсея. Але, як зазначав М.
Коцюбинський, «людина, яка б вона сильна не була, не може жити самою боротьбою,
самими громадськими інтересами. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий
вінок життя народного».
І сьогодні на
уроці ми почнемо читання ще одного розділу життєвої книги поета, з якого Франко
постає як людина, чоловік, що кохає і страждає, радіє і тужить, вірить і
зневірюється.
2. Повідомлення теми, мети
уроку.
Проблемне питання: «Що є кохання для І. Франка?» (Щоб відповісти на це
питання, вчитель рекомендує проаналізувати назву збірки, епіграф до уроку,
рядки поезій, що вивчатимуться на уроці).
3. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель. Збірка «Зівяле листя» складається з 3 циклів, які І. Франко
називає «жмутками». Спробуємо і ми перев’язати хід нашого уроку символічним числом 3, побудуємо його за трьома
циклами:
·
біографічний, в якому розкриємо
життєву основу збірки;
·
ліричний, в якому вивчатимемо поезії;
·
критичний, в якому подамо аналіз творчої манери І. Франка
як співця кохання.
І цикл
Важко знайти
світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської
душі, зраненої життєвими негодами і нещасливим коханням, як збірка «Зівяле
листя». У 1896 році сорокарічний Франко видає її окремою книжечкою. У передмові
до видання І. Франко писав, що вміщені в збірці вірші належать молодому
чоловікові, який через любовну трагедію покінчив життя самогубством.
Орієнтуючись на таку версію, Франко визначив жанр «Зів'ялого листя» як ліричну
драму і передмову закінчив словами Гетевого Вертера «Будь мужньою людиною і не
йди моїм слідом». Але в дійсності вірші належать перу Франка, багато з них
мають автобіографічний характер. Згадаймо драму особистого життя І. Франка, що
яскраво постає в рядках поезії «Тричі мені являлася любов».
( На фоні музики
вчитель читає поезію, на екрані зявляються портрети
О. Рошкевич, Ю.
Дзвонковської, Ц. Журавської, О. Хоружинської, учні доповнюють рядки поезії
біографічними даними.)
ІІ цикл
1) Індивідуальне
завдання : під час аналізу поезій дослідити, яким постає
І. Франко на
сторінках збірки.
2) Аналіз вірша«Чого являєшся мені у сні?»
·
Вчитель. В житті поета вирує особиста драма. «Біль страшенний, пекучий», «блідая,
горем п’яна безнадійная любов» диктують зраненому
серцю поета глибоко ліричні рядки. Як епілог втраченому коханню звучить поезія
«Чого являєшся мені у сні?»
·
Виразне читання поезії учнем.
·
Питання до аналізу:
1) Якими настроями сповнений вірш?
2)
Які рядки допомагають розкрити життєву драму митця?
3) Аналіз вірша
«Червона калино, чого в лузі гнешся?»
·
Вчитель. У вірші «Червона калино, чого в лузі гнешся?» Франко
відходить від провідної теми збірки – трагедії кохання – і створює
поезію-перлину близьку до народної пісні.
·
Виразне читання поезії учнем.
·
Питання до аналізу: 1) Який конфлікт звучить у творі? 2)
Чому виражають конфлікт владних і пригнічених алегоричні образи дуба та калини?
4) Аналіз вірша
«Декадент».
·
Вчитель. Сучасники І. Франка належно не поцінували книги
його інтимних поезій. Навіть друг поета В. Щурат назвав автора «Зів’ялого листя» декадентом (розкрити значення слова за
допомогою літературознавчого словника). На цей закид Франко відповів поезією
«Декадент» з присвятою
В. Щурату.
·
Виразне читання поезії учнем.
·
Питання до аналізу: 1) Якою ж була відповідь і. Франка?
2) Які емоції вкладає автор в риторичні питання: «Я декадент?», Який я
декадент?», Який же я убіса декадент?»
·
Чому «Декадент» - вірш-ораторія (розкрити значення слова за допомогою
літературознавчого словника).
4.
Результати
дослідження «Яким постає І. Франко на сторінках збірки «Зів’яле листя»? (Це чоловік, що страждає від
нерозділеного кохання, але вдячний за це долі; це тонкий лірик, з-під пера
якого зявляються перлини, що стають піснями; це людина, яка в особистій
трагедії не відрікається від громадянського обов’язку.)
ІІІ цикл
1.
Вчитель. Автор збірки постає як поет-новатор: І. Франко експерементує
з різними формами і прийомами. Проаналізуємо один із них, а саме: розкриємо
народнопоетичну основу поезій.
2.
Аналіз таблиці (презентація) «Художні прийоми фольклору».
3.
Робота в групах (парах) «Художні прийоми фольклору в
поезіях збірки «Зів’яле листя».
4.
Підсумок уроку.
·
Що є кохання для Франка? (схема-опора в презентації)
·
Чи може бути кохання без страждань?
·
Чи змогли б ви нерозділено кохати?
Вчитель. Читайте
Франка, коли вам сумно чи радісно, коли ви переможець чи переможений, бо
почуття, вкладені автором у рядки поезій настільки сильні, що «сто тисяч літ
горіть готові» і зігрівати нас. Кохайте і будьте коханими.
5.
Домашнє завдання ( на вибір):
·
до мого щоденника: цитати з інтимної лірики І. Франка;
·
замітка до шкільної газети «І. Франко – співець кохання»;
міні-твір «Кохання – щастя чи в’язнця, Бог від якої заховав ключі...». Додаток. Презентація до уроку
Тема. Життєвий і творчий шлях М.Коцюбинського
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю М.Коцюбинського, його участю в громадсько-літературному житті, розкрити суть світогляду митця; розвивати дослідницькі здібності, творче мислення старшокласників, увагу, пам'ять, удосконалювати вміння працювати з додатковою літературою, робити узагальнення, зацікавити учнів творчістю письменника; виховувати національну свідомість, любов до Батьківщини, рідної землі, народу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Епіграф:
Віддав Вітчизні ти свій дар чудовий,
любив ти все, що кликало вперед,
а ще любив ти непоборне слово,
в тобі жили художник і поет.
Володимир Сосюра
Хід уроку
I. Організаційний момент
Психологічно - мотиваційна хвилинка.
Перевірка готовності учнів до уроку, наявності домашньої роботи.
Старшокласники отримали випереджальне завдання: опрацювати за додатковим матеріалом біографію М.Коцюбинського й створити міні-проекти, скласти анкету письменника.
II. Оголошення теми й мети уроку. Робота з епіграфом
Українська літературна скарбниця багата славетними письменниками. Серед них яскравою зорею на межі XIX – XX ст. засяяла постать великого людинознавця й талановитого художника слова – М.М.Коцюбинського. Він був одним із найпрогресивніших особистостей своєї епохи. Сучасники ще за життя письменника називали його великим сонцепоклонником, бо вся творчість митця наснажена сонячним оптимізмом, пронизана глибокою любов’ю до людей, України.
М.Коцюбинський любив рідну землю, надзвичайно тонко відчував її красу, але найбільше письменника турбувала доля народу, тому митець у багатьох творах відобразив соціальні й національні прагнення українського люду.
Отже, мета сьогоднішнього уроку – з’ясувати основні віхи життя М.Коцюбинського, особливості його творчої манери та неоціненний вклад письменника в розвиток української літератури.
Зверніть увагу на епіграф. Як ви розумієте слова Володимира Сосюри про визначного художника слова? (Учні висловлюють думки.)
III. Актуалізація опорних знань
Метод «Мікрофон»
1. Які твори М.Коцюбинського ви пам’ятаєте з попередніх класів?
2. Чим вони зацікавили вас?
3. Як ви думаєте, від чого залежить велич таланту письменника?
IV. Мотивація навчальної діяльності
– «Чим повніше джерело знань, тим глибше ріка життя», – зазначив письменник-афорист Валентин Доміль. Тож я впевнена, що до сьогоднішнього уроку ви підготувалися якнайкраще, щоб джерело ваших знань було невичерпним, а ріка життя стала широкою та глибокою.
Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
Хочу знати …
Прагну вміти …
Буду цінувати …
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Міні-проект «М.Коцюбинський – великий життєлюб і прекрасний майстер слова»
Михайло Михайлович Коцюбинський | (1864 – 1913) |
Епіграф | Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає … М. Коцюбинський |
реалістичні твори | «На віру», «Для загального добра», «Ціпов’яз», «Дорогою ціною» |
психологічні твори | «В путах шайтана», «Лялечка», «Харитя», «Ялинка», казки, «Поєдинок», «На камені» |
соціальні твори | «Fata morgana», «Сміх», «Цвіт яблуні», «Хвала життю», «Коні не винні», «Подарунок на іменини» |
твори для дітей | «Маленький грішник» |
імпресіоністичні твори | «Intermezzo» |
твори останнього періоду життя | «Тіні забутих предків», «На острові» |
Прийом «Логічний ланцюжок»
письменник - реаліст ---------перекладач -----------громадський діяч ------------народний учитель ------------поліглот -----------жірналіст ------------імпресіоніст ----------неперевершений поет у прозі
| ||||||||||||||||||
Кінофільми за життєвим і творчим шляхом М. Коцюбинського | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
У ході опрацювання біографічних відомостей і творчості письменника ми з вами вияснимо, які важливі моменти опущено в цьому міні-проекті. Анкета письменника 1. Коцюбинський Михайло Михайлович 2. Народився: 17 вересня 1864 рік 3. м. Вінниця 4. У сім’ї дрібного службовця 5. Національність – українець 6. Шаргородське духовне училище 7. Кам’янець-Подільська духовна семінарія (навчання не закінчив) 8. Участь у гуртку «Подільська дружина» 9. Спроби в жанрі перекладу 10. Увійшов до підпільної «Молодої громади» 11. Участь у таємному «Братстві тарасівців» 12. Атестат народного вчителя 13. Робота репетитора 14. Учителювання в селі 15. Член філоксерної комісії 16. Засновник організації «Просвіта» в Чернігові 17. Журналістська діяльність 18. Мова творів – українська 19. Жанри: казки, оповідання, новели, повісті, нариси, поезія в прозі 20. Дата смерті: 25 квітня 1913 рік 21. Місце поховання: м. Чернігів Міні-проект «Родинне оточення» Сім’я – це те первісне середовище, де людина повинна вчитися творити добро. В. Сухомлинський 1. Батько, Михайло Матвійович, був добрим, працьовитим, чесним, але мав надзвичайно запальний характер, бо не міг терпіти несправедливості, підлабузництва. Часто конфліктував з начальством, тому сім’ї доводилося переїжджати з одного населеного пункту в інший у пошуках батьком роботи. 2. Мати, Гликерія Максимівна, була дуже лагідною, терплячою, здатною на самопожертву заради улюбленця Мусі; завжди вміла створити домашній затишок для всіх. Була освіченою жінкою й мала вишукані мистецькі смаки. Саме від неї майбутній письменник успадкував «тонку душевну організацію». 3. У родині підростало п’ятеро дітей: крім Михайлика, два брати та дві сестри (найстарша Софія – донька Михайла Матвійовича від першого шлюбу). 4. Сім’я спілкувалася російською мовою, яка в тодішній час була офіційною на українській землі. Українську мову Михайлик чув лише від челяді. Майбутній письменник дуже любив слухати українські пісні народних лірників. 5. Після смерті батька на юного Михайла лягла відповідальність за матір, яка осліпла, братів і сестер. 6. У 1896 році М. Коцюбинський створює власну сім’ю. Письменник одружується з Вірою Устимівною Дейшею, високоосвіченою, музично обдарованою дівчиною. 7. У шлюбі Михайло Михайлович і Віра Устимівна виростили чотирьох дітей. «Батько влаштовував нам цілі літературно-вокальні дитячі вечори, на яких ми декламували, співали, грали. Він розвивав у дітей не тільки літературні здібності, але й виховував любов до української народної пісні», – писала донька Ірина Коцюбинська. 8. Віра Устимівна була прекрасною господинею, з великою любов’ю піклувалася про своє чимале сімейство. Улюбленцем усієї родини був Михайло Михайлович. «Коцюбинський … був центром своєї сім’ї, її душею. Багато він давав сім’ї, але й багато мав од неї. Все було пристосоване для того, щоб «таткові», «Мусі», як називали його мати й дружина, було гарно жити, щоб не заважали йому, не турбували дрібницями …» (Спогади М. Чернявського) Проблемне питання Чому М. Коцюбинський почував себе самотнім, якщо навколо нього було стільки людей, які цінували його, дарували свою любов, турбувалися про комфорт письменника? «Я себе почуваю – самотнім. Зовсім, зовсім самотнім!.. Що б я не робив, про що б не думав, з ким би не був, – я скрізь самотній… Я почуваю себе самотнім, як тільки може бути самотньою людина». (Міркування старшокласників) Спогади про М.Коцюбинського його сучасників і демонстрація фотографій різних років. (Фото 70-х років XIX ст., М. Коцюбинський-школяр) «Михайлик Коцюбинський був тоді повновидий, невеликого зросту хлопчик, з темним, трохи кучерявим волоссям, завжди чепурний і чисто вдягнений. Вчився він добре, був дуже уважний і старанний. Знав завжди уроки краще за всіх, взагалі був зосереджений і серйозний не на свої літа». Ці спогади про письменника залишив його однокласник М. Морейніс. (Фото початку 90-х років XIX ст.) «Михайло Михайлович був вище середнього зросту, худий, блідий, з матовим обличчям. Був у ті роки вже зовсім лисим, але на слабість здоров’я ніколи не скаржився. Задумливий, неговорливий, на перший погляд навіть суворий, Михайло Михайлович не любив ділитися з іншими своїми думками, він любив більше слухати, ніж говорити». Зі спогадів сестер Недоборовських. (Фото 80-х років XIX ст., М.Коцюбинський серед родини Ц. Неймана) «Нам, дітям, він часто розказував про життя селян, про їх недолю, з’ясовував ненормальність становища, що існувало, й давав напрямок нашим думкам в той бік, куди линуло його серце. Безмежно люблячи рідну Вкраїну, її народ та мову, він знайшов засоби перейняти й наші дитячі серця, примусив полюбити Україну, довів і переконав, що українська мова – це не «мужицька» мова, а мова, якою говорить великий народ». Спогади ці належать М. Мельникову. (Фото 1905 року. М. Коцюбинський, І. Франко та В. Гнатюк) Український етнограф Володимир Гнатюк так характеризував Михайла Коцюбинського: «Високоінтелігентний, умів вести і піддержувати всяку розмову так, що кожний мав задоволення розмовляти. Усе делікатний, старався ніколи нікого нічим не образити… До кожного привітний, скромний… Особливо був чулий на чужий біль… Гарячий патріот, любив свій народ над усе, готов був йому віддати всі свої сили, усі свої знання, весь свій талант…» Прийом «Точка зору» - Яким же постав перед вами М.Коцюбинський як особистість? (Учні діляться враженнями та складають образний портрет митця) | ||||||||||||||||||
Образний портрет Михайла Коцюбинського | ||||||||||||||||||
– А зараз послухайте виразне читання уривка з новели М.Коцюбинського «Intermezzo», який підготувала ваша однокласниця. (Звучить музика П.Чайковського «Пори року. Червень».)
«… я повний приязні до сонця і йду просто на нього, лице в лице. Повернутись до нього спиною – крий Боже! Яка невдячність! Я дуже щасливий, що стрічаюсь з ним тут, на просторі, де ніхто не затулить його обличчя і кажу до нього: «Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з того насіння? Може, вогні?»
– Яка роль сонця в житті талановитого художника слова?
(Сонце для М.Коцюбинського не лише небесне світило, джерело життя на землі, але й образ космічної енергії, символ безмежної любові, великого щастя, безсмертя. Як сонце єдине й неповторне, так і письменник неповторний у своєму прагненні дарувати людям тепло, радість від спілкування з художнім словом.)
– На дошці ви бачите прикріплене жовте коло, на якому написано «Риси характеру письменника». Перед вами лежать листочки-промінці такого ж кольору, на яких напишете риси характеру письменника, які визначили після детального опрацювання біографії митця та прослуханих спогадів про нього. Ці промінці прикріпите до кола, і на нашій дошці засяє сонце, яке так любив Михайло Михайлович і називав себе сонце- й вогнепоклонником.
Міні-проект «М. Коцюбинський: багатогранність таланту»
Щось сильне тягне мене до літературної праці –
і літературі я відданий цілою душею.
М.Коцюбинський
1. Головне захоплення в дитинстві – книги. «Примоститься десь у закутку з книжкою, розглядає, читає, вчить вірша» (Г. Богачевська)
2. Твори Марка Вовчка й Тараса Шевченка справили настільки сильне враження на М. Коцюбинського, що він почав складати вірші й писати повісті.
3. Як письменник М.Коцюбинський дебютував у 1890 році (перші вірші та твори для дітей).
4. Мовознавець: крім української, знав ще десять мов.
5. Перекладач: переклав окремі твори Генріха Гейне, Адама Міцкевича, Елізи Ожешко, Федора Достоєвського, Антона Чехова.
6. Громадський діяч: талановита молодь збиралася в домі М.Коцюбинського на літературні «суботи». Письменник клопотався про організацію відкриття пам’ятника І. Котляревському. У Чернігові разом із однодумцями Михайло Михайлович заснував організацію «Просвіта».
7. Журналістика: працював у газеті «Волынь» (спочатку адміністратор, потім – відповідальний за рубрику «Свет и тени русской жизни»). Деякі свої статті М.Коцюбинський повним ім’ям не підписував, а залишав під матеріалом лише криптонім. Саме завдяки плідній і ретельній праці Михайла Михайловича газета набула великої популярності.
8. Творчість М. Коцюбинського – це невпинні естетичні пошуки , письменник усвідомив потребу реформаторства української літератури в напрямі модерної європейської прози. Як талановитий новатор, митець звертався до різних жанрів літератури ( оповідання для дітей, казки, оповідання для дорослих, новели, етюди, повісті, нариси, цикли мініатюр).
У циклі дитячих оповідань правдиво зображена тогочасна дійсність.
Ранні твори М. Коцюбинського пройняті ідеєю боротьби проти соціальної несправедливості. «…Зведись, народе, простягни руку по свою правду. Як сам не візьмеш, ніхто не дасть».
На початку XX ст. М. Коцюбинський виступає яскравим представником соціально-психологічної новелістики. «Я весь серед своїх героїв – живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, говорю їх мовою і відданий їх інтересам».
Коцюбинський-реаліст у своїх творах багато уваги приділяв зображенню зовнішніх подробиць, які підмічав у житті народу.
Коцюбинський-імпресіоніст змальовував навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, відтворював найтонші й найглибші відтінки настрою та почуттів людини.
Коцюбинський-художник слова «має трохи інші очі, ніж другі люди, і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку, витягає з чорної землі на світ Божий квіти і перетворює в золото чорні закутки мороку» (М. Коцюбинський, «Павутиння»)
VI. Систематизація й узагальнення вивченого
Написати міні-твір «Лист письменнику».
Віктор Гюго писав: «Розум людський має три ключі, які все відкривають: знання, думку та творчість». Тож скористайтеся здобутим знаннями на уроці, проявіть широту думки, політ фантазії та творчості.
(Читання й аналіз творчих робіт)
VII. Підсумок уроку
– На сьогоднішньому уроці ми ще глибше відкрили для себе видатну постать світового рівня – Михайла Михайловича Коцюбинського. Хоч умови життя письменника були важкими, він завжди був великим оптимістом, вірив у людей, у їх високі й прекрасні пориви душі, у перемогу добра над злом, краси над потворністю.
Особливо сьогодні надзвичайно актуальною є думка М. Коцюбинського, яку він висловив у казці «Хо». «Будьмо передусім скрізь українцями – чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині. Хай мова наша не буде мовою, якою звертаються лиш до челяді. Хай вона бринить і розгортається в нашій родині, у наших зносинах товариських, громадських, у літературі…» Ці слова є основними для розуміння переконань самого письменника.
Творчість М. Коцюбинського сповнена найвищими гуманістичними ідеалами. Великий майстер слова порушив глибокі філософські проблеми, які будуть актуальними ще для багатьох поколінь.
Метод «Незакінчене речення»
1. Найбільше на уроці мені сподобалося …
2. Найцікавішими були міні-проекти …
3. До своїх знань я додам …
4. Повчальними є цитати …
5. Найкраще знаю …
6. Обов’язково прочитаю …
7. Умію …
8. Навчуся …
9. Візьму в життя …
VIII. Оцінювання
Картка самооцінювання
Прізвище, ім’я учня
1. Участь у підготовці й презентації міні-проекту.
2. Складання анкети письменника.
3. Обговорення проблемного питання.
4. Складання образного портрета М. Коцюбинського.
5. Визначення рис характеру письменника .
6. Написання міні-твору.
Усього балів –
Оцінювання від 0 до 2 балів.
IX. Домашнє завдання
Прочитати новелу «Intermezzo», виписати цитати до образів, опрацювати матеріал за підручником. Написати невеликий твір «Неперевершений майстер художнього слова».
КАРТКА ЗНАНЬ "ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ М.КОЦЮБИНСЬКОГО"
КАРТКА ЗНАНЬ "ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ М.КОЦЮБИНСЬКОГО"
Немає коментарів:
Дописати коментар